Протимаститні препарати
Хвороби молочної залози спостерігаються у високопродуктивних і низькопродуктивних тварин, як при лактації, так і в сухостійний період незалежно від періоду року. З усіх захворювань, зареєстрованих на великих молочно-товарних, племінних, орендних і фермерських господарствах з різною формою власності найбільшого поширення набули мастити. Корови найчастіше хворіють на мастит у перші дні післяпологового періоду або через 10-15 днів після отелення, а також у період посиленої лактації.
Мастит – це захворювання в молочному скотарстві, із-за даної патології відбувається основний відсоток вибракування корів із стада, так як тварини, навіть після лікування, в повному обсязі молочну продуктивність не відновлюють. Зазвичай близько 20-50% тварин від загальної кількості вибракуваних становлять корови з клінічно вираженими ознаками маститу, часткової або повної атрофією окремих часток або молочної залози в цілому.
Основними причини, що викликають мастит
• Неправильне годування;
• Неправильне утримання;
• Відсутність активного моціону;
• Неправильний роздій корів, особливо в післяпологовий період.
Виходячи з вищевикладеного, ветеринарні та зоотехнічні фахівці повинні мати чіткий план ефективних заходів щодо профілактики даного захворювання, так як воно завдає великої шкоди раціонального ведення галузі – молочне скотарство – і в цілому Знижує ефективність розвитку тваринництва.
Профілактика маститів
У комплекс заходів з профілактики маститів входять:
- Організація раціонального годування, напування та утримання тварин;
- Правильне облаштування і обладнання молочно-товарних ферм і комплексів:
- Дотримання правил доїння, догляду за тваринами (особливо за вим’ям) і доїльними апаратами;
- Своєчасне виявлення і лікування корів з різними захворюваннями;
- Дотримання особистої гігієни обслуговуючим персоналом;
- Попередження і лікування набряків вим’я у передродовий і молозивні періоди;
- Використання протимаститних препаратів в профілактичних цілях.
Лікування і медикаментозну профілактику маститу у корів рекомендують проводити тільки на початку сухостою (до 10 днів з часу запуску корів). Введення препаратів у більш пізні строки часто викликає після отелення корів атрофію чверті. Лікування субклінічного маститу в період сухостою дозволяє уникнути втрат молока і знизити на 50% кількість випадків клінічно вираженого маститу у корів.
Профілактичні заходи, проведені у період запуску корів, запобігають розвитку патології під час та після отелення. Активний моціон протягом сухостійного періоду та 3-4 доби після отелення сприяє зменшенню на 20% післяпологових ускладнень, прискорює інволюцію матки, і, як наслідок, підвищується заплідненість корів.
